На ринок ЄС продовжують надходити російські сталеві напівфабрикати, тоді як українські виробники зазнають додаткових витрат через нові екологічні норми та наслідки війни.
Як повідомляє Fastmarkets, українські металургійні підприємства стикаються з серйозними проблемами, зокрема перебоями з електропостачанням через атаки російських безпілотників. Це змушує їх імпортувати електроенергію, що підвищує собівартість виробництва.
Запуск Механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM), який вступить в силу з 1 січня 2026 року, також значно ускладнює ситуацію. Незважаючи на звільнення України від захисних квот у ЄС, українська сталь підпадає під нові правила оподаткування, що викликає занепокоєння у галузі. Генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо зазначив, що через CBAM підприємство втратило експорт до ЄС, що становив половину річного виробництва.
Попри ці труднощі, європейський ринок залишається важливим для української сталі. У 2025 році Україна виробила 6,52 млн тонн прокату, з яких 4,12 млн тонн було експортовано, 82% з яких спрямовано до країн ЄС. Водночас, ЄС продовжує імпортувати російські сталеві напівфабрикати, незважаючи на санкції. У 2025 році понад 60% імпорту слябів до ЄС становила продукція з Росії.
Ситуація ускладнюється тим, що після окупації Маріуполя Україна фактично втратила можливість постачати сталеві сляби. У Європейському парламенті вже обговорюється можливе посилення торговельного режиму щодо сталі, що може заборонити використання сталі, виготовленої в Росії чи Білорусі.
Експерти зазначають, що в умовах війни та високих енергетичних витрат українська металургія змушена конкурувати на європейському ринку в складних умовах, тоді як російська продукція продовжує залишатися в ланцюгах постачання ЄС.
Редактор: Кароліна Колесник
