1. Природний супутник Землі
Місяць — це єдиний природний супутник Землі. Він впливає на багато процесів на нашій планеті, зокрема на припливи і відпливи океанів. Місяць обертається навколо Землі приблизно за 27,3 дні, а його обертання синхронізоване з обертанням навколо планети, тому ми завжди бачимо лише одну сторону супутника.
2. Відстань до Землі
Середня відстань від Землі до Місяця становить близько 384 400 кілометрів. Це означає, що світло від Місяця долітає до нас приблизно за 1,3 секунди. Хоча ця відстань здається великою, космічні місії, такі як «Аполлон», дозволили людям відвідати Місяць і повернутися на Землю.
3. Гравітація Місяця
Гравітація на Місяці становить приблизно 1/6 земної. Завдяки цьому астронавти могли робити високі стрибки та пересуватися легко навіть у важких космічних костюмах. Відсутність сильної гравітації також впливає на поведінку рідин і сипучих матеріалів на поверхні супутника.
4. Поверхня Місяця
Поверхня Місяця покрита реголітом — дрібним пилом, що утворився в результаті численних ударів метеоритів. Тут є кратери різних розмірів, гори та лавові рівнини, відомі як «моря» через темні плями, які помилково вважали водоймами.
5. Температурні коливання
Температура на Місяці сильно коливається: вдень вона може досягати +127°C, а вночі опускатися до -173°C. Через відсутність атмосфери тепло не зберігається, тому умови на поверхні супутника є вкрай екстремальними для життя.
6. Вода на Місяці
Хоча Місяць здається сухим, вчені знайшли сліди води у вигляді криги, особливо в тіньових кратерах на полюсах. Це відкриття відкриває перспективи використання Місяця як джерела води для майбутніх космічних колоній та досліджень.
7. Місячні фази
Місяць проходить через 8 фаз протягом приблизно 29,5 днів. Вони включають новий місяць, першу чверть, повний місяць та останню чверть. Фази виникають через зміну положення Місяця відносно Сонця та Землі, що визначає, яку частину супутника ми бачимо освітленою.
8. Місячні землетруси
На Місяці відбуваються власні землетруси, які називаються лунотрусами. Вони виникають через гравітаційний вплив Землі, температурні коливання та падіння метеоритів. Лунотруси можуть тривати довше за земні та спричиняти рухи поверхні супутника.
9. Місячні кратери
Кратери на Місяці утворилися в результаті ударів метеоритів протягом мільярдів років. Найбільший відомий кратер — Бейкер — має діаметр понад 250 км. Деякі кратери добре видні навіть з Землі неозброєним оком, створюючи знайомі контури «морів» і темних плям.
10. Місячна орбіта та припливи
Гравітація Місяця спричиняє припливи й відпливи на Землі. Припливи виникають через взаємодію гравітаційних сил Місяця та Сонця. Крім того, поступово Місяць віддаляється від Землі приблизно на 3,8 см на рік, що повільно змінює динаміку обертання планети.
11. Місячна темна сторона
Протилежна сторона Місяця часто називається «темною», хоча насправді вона отримує стільки ж сонячного світла, як і ближня. Ця сторона залишалася невидимою для людей до 1959 року, коли радянський апарат «Луна-3» зробив перші фотографії. Вона має більш гірську і кратерну поверхню порівняно з ближньою стороною.
12. Людські місії на Місяць
Перші люди ступили на Місяць у 1969 році в рамках місії «Аполлон-11». Ніл Армстронг і Базз Олдрін провели кілька годин на поверхні супутника, залишивши сліди та наукові експерименти. Відтоді Місяць став символом космічних досліджень і мрією про майбутні колонії та туризм у космосі.
